ПОЛОЖЕННЯ про територіальні органи Державної санітарно-епідеміологічної служби України

Увага, це не остаточна редакція!

1. Головні управління Державної санітарно-епідеміологічної служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх відокремлені структурні підрозділи в містах (міські управління) та районах (районні або міжрайонні управління) підпорядковуються Державній санітарно-епідеміологічній службі України (далі – Держсанепідслужба України) і є її територіальними органами.

2. Головні управління у своїй діяльності керуються:

Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем’єр-міністра України, дорученнями Міністра охорони здоров’я, нормативно-правовими актами міністерств, що пройшли державну реєстрацію у встановленому порядку, наказами Держсанепідслужби України, дорученнями Голови Держсанепідслужби України та його заступників, актами головного санітарного лікаря України та його заступників, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також цим Положенням

3. Основними завданнями Головних управлінь на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті є:

1) узагальнення практики застосування законодавства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення та надання Голові Держсанепідслужби України пропозицій щодо вдосконалення законодавства у зазначеній сфері;

2) реалізація першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей, запобігання шкідливому впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності;

3) здійснення санітарних заходів щодо охорони території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті від занесення та поширення особливо небезпечних (у тому числі карантинних) і небезпечних інфекційних хвороб, здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду посадовими особами головного управління і контроль у пунктах пропуску через державний кордон України;

4) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду та контролю за дотриманням вимог санітарного законодавства органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, органами влади Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами та громадянами, виконанням ними санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

5) застосовування передбачених законодавством заходів для припинення порушення санітарного законодавства;

6) здійснення нагляду за дотриманням вимог санітарних норм у стандартах на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

7) аналіз причин і умов погіршення санітарної та епідемічної ситуації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті, підготовка пропозицій щодо санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів і контроль за їх проведенням;

координація діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

9) моніторинг ефективності вжитих заходів з попередження і зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення;

10) контроль і нагляд за дотриманням вимог стандартів і технічних умов при транспортуванні, зберіганні і використанні (експлуатації) нехарчової продукції;

11) видача дозволів, висновків, гігієнічних сертифікатів, інших документів дозвільного характеру, передбачених законодавством;

12) проведення державного соціально-гігієнічного моніторингу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорт, моніторинг атмосферного повітря, поверхневих вод суші й питної води, морських вод, мінеральних і термальних вод, лікувальних грязей, озокериту, ропи лиманів і озер, ґрунтів, фізичних факторів у місцях відпочинку населення, у тому числі на природних територіях курортів, та моніторинг забруднення вод у районах водозаборів, які перебувають у зоні впливу аварії, стихійного лиха, катастрофи;

13) аналіз небезпечних для здоров’я людини факторів середовища життєдіяльності людини, виробничого середовища та організація здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на усіх етапах виробництва та реалізації нехарчової продукції на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

14) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду за застосуванням дезінфекційних засобів і проведенням дезінфекційних заходів;

15) погодження санітарних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, що розробляються на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, контроль за їх здійсненням;

16) проведення відбору зразків, вимірювань, випробувань і досліджень з метою визначення впливу на стан здоров’я і життя людини повітря, води, ґрунту;

17) здійснення епідеміологічного нагляду за побічною дією імунобіологічних препаратів та їх епідеміологічною ефективністю;

18) аналіз та оцінка ризику для здоров’я і життя людини, обґрунтування заходів з управління ризиком, проведення обстеження, розслідування, лабораторних та інструментальних досліджень і випробувань, а також санітарних, гігієнічних, токсикологічних, епідеміологічних та інших видів оцінки середовища життєдіяльності людини, об’єктів, нехарчової продукції, робіт, послуг, проектної та нормативної документації і надання висновків щодо їх відповідності вимогам санітарних норм на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

19) державний облік інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей на відповідній території та забезпечення відповідного інформування до відповідних державних реєстрів;

20) надання пропозицій Держсанепідслужбі України щодо здійснення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, дезінфекційних засобів, а також косметичних та лікарських засобів, які містять генетично модифіковані організми або отримані з їх використанням;

21) державна санітарно-епідеміологічна експертиза і видача висновків щодо відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарного законодавства та обґрунтування медичних вимог щодо безпеки об’єкта для здоров’я та життя людини на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

22) участь у проведенні атестації виробництва підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обороту неякісної та небезпечної продукції;

23) надання пропозицій Держсанепідслужбі України щодо здійснення атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій з метою надання їм права на проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці;

24) участь в атестації робочих місць на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

25) участь в проведенні експертизи безпеки ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;

26) проведення експертизи умов виробництва, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення й утилізації отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів щодо безпеки для здоров`я населення й навколишнього природного середовища у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

27) видача дозволів на проведення робіт з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань;

28) облік даних про результати обов’язкових медичних оглядів працівників на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

29) координація робіт з проведення гігієнічного виховання та навчання населення на відповідній території та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

30) надання обов’язкових для виконання постанов, наказів, розпоряджень, висновків, приписів з питань усунення або обмеження шкідливого впливу на стан здоров’я і життя людини факторів середовища життєдіяльності, контроль їх виконання на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

31) вивчення, оцінка і прогнозування показників здоров’я населення залежно від стану середовища життєдіяльності, визначення факторів, що шкідливо впливають на стан здоров’я людини, аналіз причин та умов виникнення і поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;

34) подання в установленому порядку пропозиції щодо обмеження або заборони в’їзду на територію України її громадян, іноземців та осіб без громадянства, експорту, імпорту, транзиту вантажів і товарів з держав або регіонів у зв’язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх території;

35) забезпечення збереження державної таємниці та службової інформації;

36) здійснення інших повноважень, визначених законодавством України.

4. Головні управління відповідно до покладених на них завдань:

1) надають адміністративні та платні медичні послуги на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;
2) здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;
3) застосовують, у порядку встановленому законодавством, адміністративні та адміністративно-господарські санкції до порушників санітарного законодавства;
4) здійснюють організаційне і методичне управління забезпеченням санітарного та епідемічного благополуччя населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;
5) узагальнюють практику застосування законодавства з питань санітарного та епідемічного благополуччя населення, готують та вносять в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення;
6) здійснюють інші повноваження, визначені Президентом України, законами України, Держсанепідслужбою України.

5. Головні управління з метою організації своєї діяльності:

1) забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням;
2) забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів;
3) організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
4) організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг;
5) забезпечують організаційне керівництво управліннями (міськими, районними та міжрайонними) у складі головного управління, надають пропозиції Голові Держсанепідслужби щодо заохочення, притягнення до відповідальності або скасування (повністю або частково) рішень начальників таких управлінь;
6) забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні;
7) забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом;
забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації;
9) організовують роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів;
10) виконують інші передбачені законодавством функції.

6. Головні управління мають право:

1) залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів територіальних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства;
2) одержувати інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб;
3) скликати наради, утворювати консультативні органи (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на головне управління завдань щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці та на водному, залізничному, повітряному транспорті;
4) користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.

7. Головні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному, повітряному транспорті, здійснюють свої повноваження безпосередньо та через власні відокремлені структурні підрозділи.

8. Головні управління під час виконання покладених на них завдань щодо санітарного та епідемічного благополуччя населення, взаємодіють з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Голови відповідних місцевих держадміністрацій координують діяльність головних управлінь Державної санітарно-епідеміологічної служби (далі – Головні управління) з територіальними органами інших органів виконавчої влади та сприяють у виконанні покладених на них завдань.

9. Головні управління у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру. Акти Головних управлінь можуть бути скасовані Головою Держсанепідслужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра охорони здоров’я України, а також Міністром охорони здоров’я України у разі відмови Голови Держсанепідслужби України скасувати такий акт.

10. Головні управління очолює начальник головного управління, який за посадою є головним державним санітарним лікарем на відповідній території, відповідному виді транспорту, що призначається на посаду Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України.

Начальник Головного управління може мати двох заступників, які за посадою є заступниками головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці та призначаються на посади і звільняються з посад Головою Держсанепідслужби України за погодженням з Міністром охорони здоров’я України.

Начальник Головного управління Держсанепідслужби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті призначає на посаду та звільняє з посади керівників відокремлених (міських, міжрайонних та районних) підрозділів (управлінь) головного управління за погодженням з Головою Держсанепідслужби України, які є за посадою головними санітарними лікарями відповідної території.

11. Начальник Головного управління:

здійснює керівництво головним управлінням Держсанепідслужби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності;

організовує та забезпечує виконання головним управлінням актів законодавства, наказів Держсанепідслужби України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Голови Держсанепідслужби України, його першого заступника та заступника, доручень Міністра охорони здоров’я України;

вносить Голові Держсанепідслужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи головного управління і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Управління Держсанепідслужби;

звітує перед Головою Держсанепідслужби України щодо виконання покладених на головне управління завдань та планів роботи;

здійснює добір кадрів в головне управління, формує кадровий резерв на відповідні посади;

організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників;

призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників головного управління, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників);

порушує перед Головою Держсанепідслужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам та керівникам відокремлених структурних підрозділів, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності;

підписує накази головного управління;

розподіляє обов’язки між своїми заступниками;

затверджує положення про структурні підрозділи головного управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті і посадові інструкції працівників;

виконує повноваження головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративно-територіальної одиниці або відповідного виду транспорту;

здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Керівники головних управлінь підзвітні та підконтрольні відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головам місцевих держадміністрацій з питань віднесених законодавством про місцеве самоврядування до компетенції відповідних держадміністрацій.

12. В головних управліннях в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті, для погодженого вирішення питань, що належать до їх компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності утворюється колегія.

Рішення колегії реалізуються шляхом прийняття відповідного наказу головного управління.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, її кількісний, персональний склад та положення про колегію затверджується начальником головного управління.

13. Головні управліннях утримуються за рахунок державного бюджету.

Структуру головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України.

Штатний розпис та кошторис головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України.

Чисельність працівників головних управлінь затверджує Голова Держсанепідслужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держсанепідслужби України.

Керівники головних управлінь в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та на водному, залізничному, повітряному транспорті вносять пропозиції Голові Держсанепідслужби України щодо штатного розпису Головного управління та чисельності його відокремлених структурних підрозділів.

14. Головні управління є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства, банківських установах, бланки, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, штампи для реєстрації вхідних і вихідних документів, печатки відокремлених структурних підрозділів та печатку для довідок.